КЗО "Спеціалізована школа №67 еколого-економічного профілю"ДМР

 





Конспект уроку з основ правознавства на тему "Виборча система України"

 Конспект уроку з основ правознавства на тему "Виборча система України"
Тема: Виборча система України
Мета: ознайомити учнів із загальними засадами виборів та видами виборчих систем; формувати в учнів розуміння необхідності та доцільності участі кожного у виборах, залежності долі країни від активності кожного громадянина у виборчій кампанії.
Обладнання: Конституція України, схема «Прямі та непрямі вибори», картон, фломастери, роздатковий матеріал (витяги із законодавства України), проектор з компютером.
Основні поняття: вибори, виборчі системи, бюлетень, абсентеїзм.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань та вмінь
3.Вивчення нового матеріалу:
А) Види виборчих систем
Б) Порядок проведення виборів
4. Закріплення нових знань та вмінь учнів.
5. Підсумки уроку
6. Домашнє завдання.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.
Індивідуальне завдання (виконується на дошці) Відтворити схему «Форми народовладдя в Україні».
Бесіда.
1. Які види референдумів передбачено законодавством?
2. Хто має право призначити референдум?
3. Які питання можуть розглядатися референдумом?
Практикум (розв’язування задач) Виводяться на дошку по чергово (презентація)
3.Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя.
Проведення виборів, наявність легітимних, вільно обраних демократичним шляхом органів влади та самоуправління є обов'язковою ознакою демократичної держави.
Колективна робота за завданням.
Спираючись на повідомлення засобів масової інформації, назвіть виборчі посади в нашій країні. Учитель доповнює відповіді учнів, що, як правило, називають Президента України, народних депутатів, рідше — голів села, селища, міста та депутатів місцевих Рад.
Розповідь вчителя.
Виборча система— це встановлений Конституцією та законами порядок проведення та визначення результатів виборів. Існують три різновиди виборчих систем, кожний з яких має багато конкретних варіантів: мажоритарна, пропорційна та змішана.
Сутність мажоритарної виборчої системи полягає у тому, що для обрання кожному кандидату треба набрати більшість голосів виборців певної території або країни. Зрозуміло це буде на умовному прикладі виборів. Припустимо, що призначено вибори до парламенту. У виборчому окрузі висунуто три кандидати — А., Б., В. Округ налічує 100 000 виборців. Унаслідок голосування виявилося, що за кандидата А. подано 45 000 голосів, кандидата Б.— 20 000, кандидата В.— 25 000. Завдання.
Висловіть аргументовану думку щодо причин «нестачі голосів». (Якщо учні не зможуть надати відповідь, учитель повинен пояснити, що певна частина виборців ігнорує вибори, не бере в них участі, а дехто голосує проти всіх кандидатів, не підтримує жодного
кандидата.)
Наслідками виборів у наведеному прикладі є обрання кандидата А. Отже, принцип мажоритарності — це обрання того, хто набрав більше голосів виборців серед кандидатів.
Слід пояснити різницю між мажоритарною системою абсолютної та відносної більшості. Так, за системи відносної більшості обраним вважається той, за кого віддано більше голосів, аніж за його суперників (більшість відносно інших кандидатів). За такої системи у наведеному вище прикладі буде обраний кандидат А. У випадку використання системи абсолютної більшості для перемоги кандидату необхідно набрати абсолютну більшість голосів — більше 50 %. За такої системи жоден з кандидатів у наведеному прикладі не буде обраний. Для визначення переможця потрібен другий тур виборів, у якому голосування провадиться лише за двома кандидатурами, що набрали відносну більшість в першому турі.
Проміжний підсумок.
Учитель визначає, що при мажоритарній системі обраним буде вважатися кандидат, що в окремому окрузі набрав більшість голосів.
Розповідь вчителя.
Сутність пропорційної системи полягає в тому, що кандидатів висувають партії, виборчі блоки, а місця в органі влади розподіляють пропорційно кількості одержаних відповідною партією чи блоком голосів виборців. Доцільно навести такий умовний приклад: припустимо, що, в країні живе 10 млн виборців, а обрати необхідно 100 депутатів. У виборах приймають участь Партія любителів тварин (ПЛТ), Партія незалежних (ПН) і Партія молоді (ПМ). На виборах голоси партій розподілилися таким чином*:
Назва партіїКількість отриманих голосівКількість отриманих депутатських місць
Партія любителів тварин/2 000 000/20
Партія незалежних/4 500 000/ 45
Партія молоді/ 3 500 000/ 35
Завдання.
Назва виборчої системи — пропорційна, отже депутатські місця розподілятимуться пропорційно до кількості отриманих голосів. Визначте кількість депутатських місць.
Розв'язання. Скласти відповідну пропорцію: 10 млн виборців — 100 місць, 2,0 млн виборців — ?, 4,5 млн виборців — ?, 3,5 млн виборців — ?. (Учитель разом з учнями веде розрахунки і заповнює третю колонку таблиці.)
Отже, при пропорційній виборчій системі в боротьбі беруть участь не окремі особи, а партії, виборчі блоки, місця розподіляються пропорційно отриманих голосів. При змішаній виборчій системі поєднуються елементи мажоритарної і пропорційної систем: у більшості випадків частина депутатів обирається за пропорційною системою, частина — за мажоритарною.
Кожна з розглянутих виборчих систем має свої недоліки та переваги. Пропорційна виборча система використовується у Німеччині (для обрання нижньої палати — бундестагу), Ізраїлі, Франції; мажоритарна — у СІЛА, Великій Британії; змішана — у Росії, Грузії, Україні.
2. Порядок проведеная виборів. Евристична бесіда.
Висловіть аргументовану думку щодо етапів проведення виборів.
Учням необхідно згадати інформацію засобів масової інформації під час проведення передвиборчих кампаній та безпосередньо виборів, які проводилися в Україні, врахувати принципи виборів. За необхідності учитель допомагає учням навідними запитаннями.
Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів, визначає основні етапи виборчої кампанії: формування виборчих округів і дільниць, виборчих комісій, складання списків виборців, висунення кандидатів та їх реєстрація, передвиборча агітація, голосування, підведення підсумків та їх оголошення, реєстрація обраних кандидатів.
При цьому учителю необхідно звернути увагу учнів на основні моменти голосування, які має знати кожен виборець.
1. Кожен виборець має голосувати особисто, голосування за інших (навіть найближчих родичів), за дорученням тощо не допускається.
2. Кожен виборець бере участь у виборах на виборчій дільнцці, де його внесено до списку виборців відповідно до місця проживання.
3. Виборчий бюлетень видається членом виборчої комісії на підставі документа, який посвідчує особу (паспорта, військового квитка).
4. При отриманні бюлетеня виборець має розписатися у списку виборців та у відривному талоні на виборчому бюлетені.
5. Для того, щоб висловити свою думку, виборець в кабіні (кімнаті) для таємного голосування ставить певну позначку («галочку», хрестик тощо) проти прізвища кандидата, назви партії або варіанта рішення, яке він підтримує, або проти речення «Не підтримую жодного кандидата (жодної партії)». Виборець має право зробити лише одну позначку, бюлетень, у якому зроблено більше однієї позначки або не зроблено жодної, вважається недійсним.
6. Здійснивши вибір, виборець опускає бюлетень в скриньку для
голосування.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Колективна робота за завданнями.
1. Назвіть форми прямого народовладдя.
2. Визначте різницю між референдумом та виборами.
3. Схарактеризуйте принципи, на яких провадяться вибори та референдуми.
4. Складіть перелік виборчих систем.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель аналізує роботу учнів на уроці і зазначає, що саме шляхом участі у виборах громадяни найчастіше реалізують своє право на участь в управлінні державою. Тому в інтересах кожного громадянина бути свідомим виборцем.